Обладнання для знімання шкур

1. Главная
2. Агрономия
3. Обладнання для знімання шкур

Відокремлення шкури від туші – одна з трудомістких опе­рацій, а саме 11...40 % загальної трудомісткості обробки туші. Знімання шкури має бути проведено ретельно, без порізів, висмиків м'яса і жиру з поверхні туші. Шкуру знімають у два етапи: під час забілування і під час механічного знімання. Забілування – ручне знімання шкури з таких ділянок туші, як голова, шия, кінцівки, лопатки, брюшна порожнина.

Площа забілування шкури залежить від виду, угодо­ваності тварин та ряду інших факторів. У туш ВРХ площа забілу­вання дорівнює 20...25 %, свиней – З0...50 % залежно від угодованості, туш ДРХ – З0...40 % . Рисунок 1- Піддування шкури великої рогатої худоби: а – в область путового суглоба; 6 – в область надбрівних дуг; в – біля мечовидного хряща грудної кістки; г – біля основи хвоста.

Піддування стиснутим повітрям

Перед зніманням шкур з метою зменшення висмиків м'яса і жиру з туш, ушкоджень шкур, полегшення праці робітників туші піддувають стиснутим повіт­рям (рис. 1). Для цього використовують очищене стиснуте пові­тря тиском 0,3...0,4 МПа.

Повітря подають за допомогою пісто­лета, в якому вмонтована порожниста голка завдовжки 12...20 см, діаметром 6...8 мм, кінець якої зрізаний під гострим кутом.

Знімаючи шкуру з туші ВРХ, голку вводять у підшкірну клітко­вину в п'ять точок на певний час:

• 1 – у область путових суглобів передніх ніг з внутрішньої сторони вздовж цівок – на 2 с;
• 2 – в область однієї з надбрівних дуг у напрямку від одного ока до друго­го – на 5 с;
• 3 – в область мечоподібного хряща грудної частини вздовж білої лінії брюшної порожнини – на 4...5 с;
• 4 – у область кожного скакального суглоба задніх ніг з внутрішньої сторони вздовж малих голін­кових кісток – на 2 с;
• 5 – у основу хвоста з внутрішньої сторони вздовж крижової кіст­ки на – 2с.

Для знімання шкур з туш ДРХ по­вітря під тиском 0,4...0,5 МПа подають в область путового суг­лоба задніх кінцівок, у корінь хвоста і у розта­шовану під ним нижню складку шкури.

Для знімання шкур з туш свиней під­дування проводять під тиском 0,4...0,6 МПа у брюшну порожнину тривалістю 5... 7 с в об­ласть пахвини. При цьому туша набуває округлої форми, шкура натягується і складки розгладжуються. За механічного знімання шкур з таких туш зменшується кількість прирізів жиру і покращу­ється товарний вигляд.

Цілісність внутрішніх органів при цьому не порушується. Після знімання шкури повітря випускають, для чого ножем роблять прокол в області пахвини.

Механічне знімання шкури

Знімання шкур з туш різних видів тварин виконується у певній послідовності (схема. 1, 2, 3). Оброблюючи свинячі туші, голови залишають при туші після знімання шкури до закінчення післязабійної ветеринарно–санітарної експертизи.

Залежно від анатомо–гістологічної структури шкури, зусил­ля, прикладені для її знімання, різні. На величину зусилля впливають вид, стать, угодованість тварин і ділянка туші, з якої знімають шкуру. Схема 1- Схема послідовності операцій під час зніманні шкур із туш ВРХ Схема 2- Схема послідовності операцій під час знімання шкур із туш ДРХ Схема 3- Схема послідовності операцій під час знімання шкур із свинячих туш

У разі механічного знімання шкури відбувається розриван­ня підшкірного шару, і зусилля, що прикладається до шкури, пе­редається через підшкірний шар і поверхневу фасцію на м'язову або жирову тканину.

На ділянках, де шкура зв'язана з поверхневою фасцією че­рез підшкірний шар, міцність якого однакова в усіх напрямках, відокремлення шкури способом розриву можливе за будь–якого спрямування зусилля.

Там, де дерма шкури зв'язана з поверхне­вою фасцією через м'язи вздовж вертикальної осі туші (в передній її частині), зусилля повинне бути спрямоване упоперек волокон м'яза або вздовж волокон фасції.

За цієї умови волокна фасції не розриваються, а розшарову­ються, оскільки для розшаровування потрібно менше зусиль, ніж для розриву, і поверхня туші не ушкоджується. Відокремлення шкури методом розриву отримало найбільше поширення і на ньому ґрунтуються принципи дії механічного обладнання для знімання шкур. Рисунок 2- Ножі для знімання шкур з туш тварин: а – ніж для знімання шкур з ніг і відокремлення голів Я2 – ФИН – 2 ; б – ніж для підсічки шкури Я 2 – ФИН – 3; в – ніж для знімання шкури.

На підприємствах для кінцевого знімання шкур з туш ВРХ використовують установки типу А1 – ФУУ і ФУАМ періодичної дії з механічними фіксаторами туш і безперервної дії типу РЗ–ФУВ (рис.3 – 5). Рисунок 3 - Установка Ф1– ФУУ для знімання шкур з туш ВРХ: 1 – гідравлічний прес; 2 – фіксатор; 3 – механізм знімання шкур. Рисунок 4 - Агрегат ФУАМ з поворотним фіксатором для знімання шкур з туш ВРХ: 1 – скоби фіксаційні; 2 – вертикальний вал; 3 – важелі переміщення; 4 – конічна пара; 5 – редуктор; 6 – клинопасова передача; 7 – електродвигун; 8 – привід тягового ланцюга; 9 – привідна зірочка; 10 – труба для спуску знятої туші; 11 – ферма; 12 – зірочка натяжна; 13 – профільна напрямна; 14 – тяговий ланцюг; 15 – поворотна зірочка; 16 – лоток Рисунок 5- Установка РЗ – ФУВ для знімання шкур з туш ВРХ: 1 – конвеєр для кінцівок; 2 – конвеєр для знімання шкур; 3 – конвеєр для транспортування шкур

Під час знімання шкур на установках періодичної дії туші слід вивести з основного конвеєра. Крім цього, механічний бруд, що знаходиться на поверхні шкури, потрапляє на тушу.

Ці недо­ліки усунуті в установці безперервної дії, продуктивність якої за­лежно від швидкості конвеєрного агрегату становить від 65... 132 голів/год. Довжина агрегату – 12 м, його розташовують на одно­му поверсі, а установки періодичної дії мають висоту 7,55 м і, отже, потребують високих приміщень.

Механічне знімання шкур з туш ДРХ проводять на установ­ках барабанного типу ФСБ (рис. 6), що виготовляються у двох варіантах: для знімання шкур згори вниз – від хвостової частини до шийної і для знімання знизу вгору – від шийної частики до хвоста. Кут відокремлення – близько 15°. Для знімання шкур з туш ДРХ використовують конвеєрні установки типу Ф1–ФУУ. Рисунок 6- Установка ФСБ для знімання шкур з туш ДРХ: 1 – барабан; 2 – палець; 3 – ланцюг; 4 – фіксатор.

З свинячих туш шкуру знімають повністю або частково (крупонування), або обробляють туші у шкурі. У разі повного знімання шкури виконують забілування (так само, як у ВРХ, за винятком голови і ніг). Площа забілування для м'ясних свинячих туш становить 25...З0 %, для жирних – до 50 % .

Після знекровлення у свинячих туш оголюють ахілови су­хожилля задніх ніг і за допомогою роликів чіпляють її на підвіс­ний шлях. Потім тушу закріплюють нерухомо за нижню щелепу педальним натягувальним пристроєм.

Шкура захоплюється з до­помогою петлі з ланцюжка, кінець якого чіпляють за гак лебідки, і шкура відривається від туші в напрямку від голови до задньої частини.

Швидкість відривання для жирних туш становить 3...5 м/хв, м'ясних – 10... 12 м/хв. Шкура відривається під ку­том 0°. Під час відокремлення шкуру притримують руками для запобігання відривання шпику.

Розроблено агрегат ФШН безперервної дії для знімання шкур і крупонів зі свинячих туш і шкур з туш ДРХ. Він складається з ланцюгового елеватора для знімання шкур і встановлюється під кутом 41° до підвісного шляху конвеєра і конвеєра фіксації туш, розміщеного паралельно підвісному шляху конвеєра. Продуктив­ність агрегату – 100 шкур/год.