Рослина Хоста

Хоста належить до декоративних рослин, здатних витримувати затінок. Інша її назва — функія. Декоративність хости найповніше виявляється у напівзатінених місцях. Саме в таких умовах освітлення формується пишний листяний покрив, чітко проявляється мінливість барв листя, тони й відтінки особливо соковиті. Та й на відкритих місцях більшість видів хости почувається дуже добре, аби грунт, де вони ростуть, не був пересушений.

Рослина Хоста

Хоста — багаторічна рослина з родини лілійних і налічує близько 40 видів. їхня батьківщина — Японія, Китай, райони Далекого Сходу. Тут вони ростуть на скелях, уздовж берегів річок, на лісових галявинах, біля джерел, на піщаних дюнах і в заболочених місцях.

Цвісти хоста починає з червня. Пізні види і сорти розпускаються у серпні. Кожен вид зокрема квітує недовго — 15—25 днів. Рослини мають висоту 30—70 см, утворюючи розкішну густу розетку дуже гарних довгочерешкових листків різної форми.

На Україні вже інтродуковано чимало видів та різновидів рослини хости. Найчастіше зустрічається у колекціях хоста хвиляста, висотою 25—35 см, представник низькорослих форм. Цвіте з другої половини червня.

Дещо переважає попередню за висотою (40—50 см) хоста ланцетолиста з середніми за розміром ланцетними листочками темно-зеленого кольору з глянцем. Суцвіття із синьо-фіолетових квіток, рідко розміщених на квітконосах. Цвіте у серпні.

Такої ж висоти виростає хоста декоративна. Її відмінні особливості — яскраво-зелені листки із хвилястим краєм та квітки лілового кольору. Зацвітає наприкінці червня — на початку липня.

У білооблямованої садової форми хости Форчуна листки хвилясті по краях, широкоовальні. Окрім цього, увагу привертає нерівномірна сріблясто-біла смужка. Висота рослин 40— 50 см. Світло-лілові квітки розкриваються наприкінці червня.

Хоста Зібольда належить до високорослих представників роду. Сягає у висоту під час цвітіння до 60 см. Листки широкі, темно-зелені із сизим нальотом.

Хоста сиза теж високоросла, понад 70 см, має сизо-зелені листки і досить велику китицю лілових квітів. Її смужкою на краю листків, квітконіс трохи підноситься над листками.

Хоста подорожникова, 70 см заввишки — одна з найдекоративніших. Її квіти великі, до 5 см у діаметрі, чисто білі, запашні. Цвіте у серпні.

Люблять рослину хосту не лише за природну, красу, яку вона нам дарує з весни до пізньої осені, а й за невибагливість до умов вирощування та легкість догляду за нею.

Висаджування рослини хости

Розмножують її найчастіше поділом кореневищ (робити це найкраще у березні- квітні, але можна і восени, у жовтні), або насінням, висіяним під зиму чи навесні. Сіянці зацвітають на 4-й рік. Перед висаджуванням на постійне місце копають досить глибокі ями, до яких кладуть перегній. Відстань між рослинами має становити 40—60 см залежно від родючості ґрунту. Рослини швидко розростаються і протягом п’яти років зберігають максимум декоративності без відновлення.

Щороку під зиму кореневище підсипають грунтом, роблять мульчу, аби вберегти від підмерзання близькі до поверхні бруньки. В умовах помірного клімату хоста добре перезимовує.

Використовують хосту для одиночних та групових насаджень. Вона має ефектний вигляд у солітерних насадженнях чи невеликими групами на фоні добре доглянутого газону або ж сама є чудовим фоном для інших рослин. Із рослини хости можна зробити дуже декоративний бордюр , прикрасять ці рослини і кам’янистий сад.

 

Получать интересное на почту

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *