Електропривід

Привід – пристрій, призначений для приведення в рух робочих органів машини.

Електричний привід – пристрій, що складається з електродвигуна, апаратури управління ним та захисту і передаточного механізму від двигуна до робочих органів машини.

Електродвигун
Електродвигун як складова електропривіду

Залежно від числа обслуговуючих машин і ступенів механічних передач розрізняють груповий, одиничний і багатодвигунний типи електроприводів.

Тепер груповий привід практично не використовують. Найбільшого поширення набув одиничний привід, в якому один електродвигун приводить в рух одну робочу машину (сепаратор, насос). У багатодвигунному приводі кожен із декількох робочих органів машини приводиться в рух окремим електродвигуном, наприклад, у маслоутворювачі кожен із трьох барабанів приводиться в рух своїм двигуном.

Електропривід перетворює електричну енергію в механічну і забезпечує електричне управління перетвореною енергією.

У регулюючих електроприводах, параметри якого змінюються під дією управляючого пристрою, перетворювального пристрою, перетворює змінний струм в постійний або у змінний, але іншої частоти.

Основні типи технологічного обладнання м’ясної і молочної промисловості має наступні конструкції електроприводів:

  • безпосереднє з’єднання вала двигуна з робочими органамимашини (центробіжні і ротаційні насоси); при цьому частоти їхобертання однакові;
  • з’єднання за допомогою пасових, ланцюгових, зубчастих передач,редукторів, варіаторів швидкості; в даних випадках проходить зміна частоти обертання робочого органу машини в порівнянні з частотою обертання двигуна;
  • використання багатошвидкісних (часто – три – і чотиришвидкісних)двигунів (сироробні ванни);
  • використання багаточастотних двигунів, що працюють на струмі високої частоти (привід диска в розпилювальних сушарках).

Рухомим органом електроприводу служить електродвигун.

У м’ясній і молочній промисловості використовують такі електродвигуни:

  • електродвигуни постійного струму з постійною або регулювальною напругою; в них можлива зміна швидкості обертання вала в досить великих межах;
  • трифазні електродвигуни змінного струму – синхронні і асинхронні; перші працюють з постійною (нерегулювальною) швидкістю обертання вала незалежно від навантаження; асинхронні електродвигуни широко використовують у промисловості для приводу в дію технологічного обладнання, вони не складні за конструкцією, їх включають у мережу безпосередньо, без перетворювачів;
  • однофазні асинхронні двигуни: вони мають малу потужність, використовуються переважно в центрифугах малих розмірів, у побутовому обладнанні.

Схожа інформація: Гідропривід.

Створити блог безкоштовно.

 

Получать интересное на почту

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *