Парки Англії

Перші пейзажні парки були створені в Англії. Незважаючи на те, що парки цього типу були відомі в Китаї вже давно, більш точні відомості цього стали відомі у Європі лише на початку ХVIII cт. В садах та парках Європи з’являлись китайські і японські елементи садово-паркового мистецтва: павільйони, «горбаті» мостики, пейзажі настрою.

Вплив східних пейзажних садів в більшій мірі йшов по лінії форми ніж змісту. В перший період розвитку пейзажні парки мали назву англо-китайських садів, але з часом в зв’язку з тим, що європейські пейзажні парки були мало пов’язані з справжнім мистецтвом Китаю, їх почали називати англійськими.

Парки Англії

Бурхливому розвитку пейзажного парку в Англії сприяв вологий, м’який клімат з великою кількістю опадів. Створювались великі луки, прикрашені природними групами дерев і кущів чи красивими поодинокими деревами. Величаві силуети ліванських кедрів стали найкращою прикрасою пейзажних парків. Луки англійських парків, виконуючи утилітарну функцію, виконували роль і декоративних пасовищ. На них випускали отари овець, які вищипували траву, сприяли притоптуванню ґрунту і укріпленню газону.

Потяг до краси і природності проявився у відмові від регулярних прийомів композиції. Алеї і доріжки почали вільно крутитися по території парку, з’явилася змійовидна лінія доріг, яка обходила мальовничі куртини дерев і чагарників. Романтичні каскади переливалися по кам’янистому розсипу, стали основою водяних систем парків, змінивши фонтани і регулярні водойми доби класицизму. Найбільш відомий пейзажний парк Англії ХVIII ст. Стоу і сад Кью, тепер один з найкращих ботанічних садів Європи.

З Англії пейзажне паркове мистецтво розповсюдилося по всій Європі. Його принципи вдало були використані при улаштуванні лісопарків.

В Німеччині майже всі регулярні парки були перероблені в пейзажні. В пейзажних парках ХІХ ст. романтичні ідеї були поступово витиснуті звичайним копіюванням природи. Натуралістичний парк був початком занепаду садово-паркового мистецтва. Активний розвиток науки про рослини, акліматизація великої кількості іноземних порід усунула художників, у яких відчувалася відсутність спеціальних знань, від участі в будівництві парків; біологи, не маючи спеціальної художньої підготовки, перетворили парки в ботанічні сади, позбавлені художніх якостей.

Різке погіршення умов життя в капіталістичних містах вимагало вирішення проблеми їх озеленення. І до початку XX ст. з’явилися картини ідеальних міст-садів, основна ідея яких зводилася до об’єднання додаткових якостей міста і села, ідеальна схема міста — сада мала форму кола з діаметром біля 25 км, з площею — квітником в центрі і громадським парком з головними будинками. Від площі відходили по радіусу шість бульварів шириною 25 м. Ця ідея знайшла відгук у різних прошарках населення Англії, в 1903 р. була організована акціонерна кампанія по будівництву першого міста — саду в 55 км від Лондона. Будівництво Лечворса було закінчено в 1914 р.

Поряд з розвитком основного тилу парку для відпочинку і розваг з’явилися і інші елементи озеленення міста: бульвари, сквери, озеленені вулиці та інше.

Пейзажна композиція парків створювалася з врахуванням наступних принципів: творчої переробки природних пейзажів і включення їх в навколишній ландшафт; використання природних декоративних якостей рослинності.

Парк Англии

Найбільш характерними прийомами побудови паркових композицій були: використання великих територій з метою, створення великих угруповань, пейзажних ефектів і далеких перспектив; використання всій в природних формах як паркоутворюючого фактора; активне використання пересіченого рельєфу місцевості, збагачуючого паркові картини; послідовність відкритих та закритих просторів, зміна пейзажів, побудованих на контрасті: гра світла і тіні: використання колоритної перспективи, стриманість в використанні скульптурних зображень; змієподібний рисунок доріжок; активне використання малих архітектурних форм.

 

Получать интересное на почту

1 комментарий для «Парки Англії»
Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *