Норми проектування

Місто або селище повинне мати певну кількість насаджень, з тим щоб всі запити населення у відпочинку, архітектурно-планувальні і санітарно-гігієнічні вимоги були задоволені.

Норми проектування

Для того, щоб підрахувати загальну площу озеленених територій міста, встановлюються такі показники, як рівень озеленення міської забудови і норми озеленення на одного жителя. Ці показники входять до складу основного містобудівного документа Будівельні норми і правила.

Під рівнем озеленення міської забудови прийнято розуміти загальну кількість площ об’єктів озеленення, віднесену по всій міській території і виражене у відносних одиницях (%). Діючі норми передбачають високий рівень озеленення міської забудови, згідно якому насадження повинні займати в загальній сумі до 50 % селітебної території міста, 55—58 % житлового району, 65—70 % території мікрорайону і не менше 15 % території промислового району.

Рівень озеленення визначає забезпеченість насадженнями і характеризує гігієнічну ефективність системи озеленення.

В практиці містобудування розміщення насаджень в містах або селищах ведеться по державних нормах озеленення.

Норма озеленення на одного жителя — ця певна кількість озелененої площі (м2), необхідна для задоволення потреб у відпочинку, а також для поліпшення умов місць проживання.

Об’єкти озеленення загального користування як міського, так і районного значення складають найбільшу питому вагу від всіх озеленених територій. Ці об’єкти є основою системи озеленення будь-якого населеного місця.

Норми встановлені для об’єктів загальноміського і районного значення, при цьому в норму озеленення входять площі садів мікрорайонів і житлових груп. Забезпеченість насадженнями загального користування змінюється по групах міст, збільшуючись у міру зростання чисельності населення в містах. Щонайвищу забезпеченість мають міста, розташовані в посушливих областях країни, де допускається збільшення норм на 20 %. Збільшуються норми і в містах-курортах. В містах, що знаходяться в зонах з несприятливими умовами (зони пустель, тундра), норми озеленення можуть бути зменшені, але не більш ніж на 10 %.

Об’єкти озеленення обмеженого користування не входять в розрахункові норми озеленення міст і селищ. Площі насаджень обмеженого користування розраховують по забезпеченості територіями з розрахунку на одного жителя на підставі проектних даних.

Об’єкти озеленення спеціального призначення і їх питома вага в системі озеленення залежать від цільового призначення міста і природнокліматичних особливостей місцевості. Площі об’єктів спеціального призначення визначають, виходячи з величини територій, що відводяться, наприклад величини розривів між промисловістю і селітебною територією.

Особливе місце займають озеленені ділянки вулиць і магістралей (не включаючи бульвари і сквери), які також не входять в норми озеленення. Норми озеленення вулиць встановлюють залежно від норми вуличної сіті міста (в середньому 22 м2). Відсоток озеленення складає при цьому 24—35 % в залежності від групи міст і приміських зон. На одного жителя повинно доводитися 5,5—7,8 м2 озеленених територій вулиць (1-а черга.)

Норми були визначені, виходячи з озеленення 85 % загальної протяжності вулиць.

Об’єкти озеленення приміських зон нормуються виходячи з конкретних умов залежно від величини міста.

Нормами була передбачена необхідність створення в перспективі на 20—25 років в найбільших і крупних містах загальноміських і районних об’єктів озеленення 21 м2 на жителя, в середніх і малих містах — відповідно 14 і 7 м2. Так, в місті з населенням 1 млн. жителів тільки під об’єкти озеленення загальноміського і районного значення в перспективі повинні резервуватися території площею більше 2000 га.

 

Получать интересное на почту

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *