Сад на схилі

В Україні майже в усіх областях є великі площі схилів різної крутості, які можна раціонально використовувати під плодові та ягідні сади. Тут добре ростуть і плодоносять багато сортів яблуні, груші, вишні, сливи та інших порід.

Такі насадження, особливо розміщені в нижніх частинах схилів, відзначаються тривалим продуктивним періодом і дають досить високі врожаї. Але в цілому схили досі здебільшого використовуються незадовільно, хоч розроблено ефективні заходи створення на них садів і виноградників. За класифікацією Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства схили поділяються на:

1. ледве пологі (до 1°);
2. слабопологі (1-3°);
3. пологі (3-6°);
4. слабоспадисті (6-9°);
5. спадисті (9-12°);
6. сильноспадисті (12-15°);
7. круті (15-30°);
8. обривисті (понад 30°).

Технологія підготовки грунту і розміщення дерев на схилах залежать від їх крутості.

На ділянках, де схили слабопологі чи пологі (до 3-5°), передсадивна підготовка грунту така ж, як і на рівних площах (плато).

На слабоспадистих схилах крутістю, до 8-10° спостерігається інтенсивніше ерозія грунту. Щоб запобігти їй, оранку проводять за контурною схемою по горизонталях. В місцях, де можливі розмиви, під час основного обробітку через кожних 45-50 м залишають буферні смуги шириною 5-6 м, їх розорюють весною до садіння дерев.

Зрозуміло, що сад на схилі є досить вигідною можливістю для використання земельних площ, які не придатні для звичайного землеробства.

Важливий протиерозійний захід – влаштування водовідвідних канав-валиків або валів-затримувачів. Роблять їх до початку оранки чи перекопування грунту на верхній частині ділянки (місця водозабору). Ефективним засобом використання схилів, особливо крутих, під плодові насадження є терасування.

Будівництво терас

Усі тераси, які можна будувати для плодових і ягідних культур та винограду, поділяються на дві групи: східчасті і гребенеподібні, серед яких інколи виділяють ще траншейні. Східчаста тераса складається з полотна, внутрішнього (або виїмкового) і зовнішнього (або насипного) укосів і незайманої частини схилу (берми), розташованої між цими укосами.

Виїмковий укіс на крутих схилах не повинен перевищувати 50-55°, на слабоспадистих і спадистих – до 60°, а насипний укіс - 40-42° з мінімальною шириною на крутих схилах до 25° - 2 м, на сильноспадистих і крутих до 20° - 0,75 м і на спадистих до 15° - 0,5 м.

Якщо терасу будують з вертикальним укосом, то стіну викладають з каміння, цегли чи іншого матеріалу. Полотно тераси залежно від рельєфу і побудови укосу може бути вузьким - 2-2,5 м, середнім - 3,5-4 м і широким - 6 м і більше, горизонтальним або з похилом у бік виїмкового укосу чи у напрямку схилу.

Ці показники визначають для кожного саду залежно від кількості й інтенсивності опадів, вологоємкості грунту та біологічних особливостей вирощуваних порід і сортів. У промисловому садівництві застосовують механізовані способи терасування схилів - виїмково-насипний та наорний. Виїмково-насипні тераси будують переважно бульдозером.

На схилах, які за рельєфом або через надто несприятливі грунтові умови не можна терасувати, практикують лунковий спосіб передсадивної підготовки грунту. Зокрема, його часто застосовують в аматорському садівництві. Лунки за розміром бувають від 1 м до 3X3,5; 3,5X4 м і більше.

Копаючи1 лунку, верхній шар грунту знімають і складають вище по схилу, нижній шар і підґрунтя перекопуванням вирівнюють так, щоб площина лунки мала протилежний схилу похил 4-5°. Після цього вийнятий верхній шар складають до лунки і рівномірно розрівнюють по її площині. Одночасно з виготовленням полотна лунки вносять гній по 80-100 кг.

Гребенеподібні тераси влаштовують на ділянках,де підґрунтові води залягають неглибоко від поверхні землі. Зустрічаються вони на Поліссі та у заплавах річок, затоплення яких паводковими водами не регулюється.

Це - штучні підвищення, що мають вигляд грядок, валів чи окремих горбочків різної довжини і ширини. Влаштовують такі тераси для того, щоб запобігти шкідливій дії підґрунтових і паводкових вод.

Окультурення грунту на терасах

У процесі будівництва терас грунт внаслідок пресування, вирівнювання та інших робіт переміщується з підґрунтям, особливо на полотні тераси ближче до виїмкового укосу, через що тут майже повністю припиняються мікробіологічні процеси. Тому через 4-5 місяців, коли земля ущільниться, слід визначити за допомогою агрохімлабораторії наявність поживних речовин у грунті.

Основними заходами окультурення грунту на полотні тераси є глибоке розпушування і внесення органічних та мінеральних добрив, а також висів багаторічних трав і сидеральних культур. Глибоке розпушування насамперед потрібне на терасах, влаштованих виїмково-насипним способом.

Вирощування сидеральних культур і багаторічних трав, що лають велику кількість зеленої аси і коріння,- досить ефективний засіб окультурення грунтів серед закладанням саду.

Розміщення дерев на терасах

Дерева на терасах можна розміщувати у виїмковому укосі на відстані 0,75-1 м, насипному укосі - на такій же відстані від краю, посередині полотна і на бермі. Забезпечення рослин вологою, поживними речовинами, освітлення на всіх цих місцях має свої особливості.

Дослідження вчених на сірому опідзоленому слабозмитому легкосуглинковому лесі показали, що яблуні на виїмковому і на краю насипного укосів та бермі ростуть неоднаково. Коренева система 10-річних дерев, розміщених у виїмковому укосі, поширюється майже до межі насипного укосу, а дерев, висаджених у насипному, розвивається в бік виїмкового укосу.

Окремі корені проникають навіть у берму верхньої сусідньої тераси. Радіус поширення скелетних коренів у дерев, розміщених обома способами, сягає 3,2-3,5 м, глибина проникнення - 300-320 см.

Середні відстані між деревами з округлими і плоскими кронами на терасах, м. 4-4,5

У яблунь, розміщених у виїмковому укосі, урожай за перші чотири роки плодоношення більш як у два рази вищий, ніж у висаджених у насипному укосі. Дерева ці ростуть і плодоносять значно краще, ніж розташовані на відстані 1 м від межі насипного укосу.

У північній частині України, де бувають великі снігопади, сніг нагромаджується переважно у виїмковому укосі, засипає штамб і гілки молодих дерев. Осідаючи, особливо під час відлиг, він ламає обростаючі гілочки і гілки, а нерідко і штамб.

У таких районах дерева слід розміщувати на насипній частині тераси. Слід також звернути увагу на створення захисних смуг, які сприяють затриманню снігів. Середні відстані між деревами плодових порід для інтенсивних садів на терасах подано в таблиці. Ці відстані можуть бути дещо змінені залежно від сили росту сорту і сортопідщепних комбінацій.

За даними наукових досліджень і виробничої практики, тераси з чотириметровим полотном мають значні переваги порівняно з терасами, полотно яких шестиметрове. Тому останні можна будувати на схилах до 15° лише в окремих випадках на нееродованих і слабоеродованих грунтах.

Як бачимо, сад на схилі є досить популярним та має свої технології.