Обладнання для обробки туш свиней у шкурі

Свинячі туші піднімають на шлях знекровлення, промивають, видаляють частину бокової та хребтової щетини вручну або з допомогою електростригальних машин і скеровують на шпаріння. Перед шпарінням дихальне горло тампонують. Шпаріння проводять у чанах при температурі води 62 ...65° С протягом З...5хв. Верхній шар шкури – (епідерміс) розпушується, і цибулина щетини легше виходить з волосяної сумки. У процесі шпаріння в умовах підвищеної температури або збільшення тривалості білки дерми денатурують, відбувається зварювання колагену, щетина стискається і під час подальшого оброблення не висмикується.

Для шпаріння свинячих туш використовують конвеєризований шпарильний чан К7–ФШ2–К (рис. 1). Туші подають конвеєром або підвісним шляхом, а потім похилою ділянкою на приймальний стіл або безпосередньо у шпарильний чан. Опускаючи туші у конвеєризовані шпарильні чани, їх укладають у люльки головами в один бік і занурюють у воду з допомогою притискних пристроїв.

Конвеєром туші перемішуються до скребкової машини. У немеханізованих шпарильних чанах туші розміщують також головами в один бік і переміщують їх до скребкової машини з допомогою весла, стежачи при цьому, щоб туша з усіх боків обмивалася гарячою водою. Температуру води у шпарильному чані підтримують за допомогою терморегуляторів. Закінчення процесу визначають, висмикуючи руками щетину з хребта і голови: вона повинна легко відокремлюватись. Рисунок 1 - Схема конвеєрного шпарильного чана К7–ФШ2–К: 1 – резервуар; 2 – душовий пристрій; 3 – конвеєр транспортування свинячих туш; 4 – люлька; 5 – пристрій запобігання спливанню туш.

Після шпаріння щетину видаляють у скребкових машинах, де туші рясно зрошуються водою температурою З0...450С. Видаляється щетина струменем води або з допомогою спеціальних транспортерів. Відпрацьовану воду очищують через фільтри, підігрівають і знову подають у скребкову машину. Очищені у скребкових машинах туші подають на приймальний стіл, де з них вручну видаляють залишки щетини, а потім з допомогою елеватора – на підвісний шлях подальшої обробки.

Після обробки на скребкових машинах на тушах залишаються дрібне волосся і пух. Для їх видалення туші спрямовують на обпалювання, що його проводять з допомогою пальників або в обпалювальних печах.

Горизонтально–поперечна машина ФУЩ–100 – це машина періодичної дії. Вона входить в лінію обробки свиней без зняття шкури або із зняттям крупону, продуктивністю 100 гол. за годину. Машина ФУЩ–100 (рис.2) складається з каркаса, обшитого листовою сталлю, на якому змонтовані два горизонтальних скребкових барабани, які обертаються в одну сторону, але з різними швидкостями.

Туша при цьому повертається, що забезпечує ефективне очищення. До зовнішньої бокової поверхні барабанів закріплені (через пластини з пружної прогумованої стрічки) стальні штамповані скребки, причому ряд скребків одного барабана встановлені між рядами другого. Над скребковими барабанами змонтований полірувальний барабан. Рисунок 2- Скребмашина ФУЩ–100: 1 – електродвигун; 2 – каркас; 3 – скребок; 4 – барабан скребковий; 5 – барабан полірувальний; 6 – редуктор.

Скребмашина приводиться в рух від електродвигуна через редуктор і систему ланцюгових передач. Завантаження свинячих туш в машину з шпарильного чана здійснюється транспортером, вмонтованим всередину чана або спеціальним завантажувальним пристроєм при без конвеєрному чані. У процесі роботи туша безперервно зрошується теплою водою з душу.

Вивантажування з машини здійснюється автоматично під час піднімання полірувального барабана. Операції завантаження і вивантаження виконуються спеціальним важелем. Піч К7–ФО2–Е (рис. 3) призначена для обпалювання свинячих туш у шкурі та із зняттям крупону. Обпалювання відбувається в процесі руху туш через піч при температурі в зоні обпалювання 1000°С. Туші в зоні обпалювання перебувають 15...20 с. Рисунок 3- Схема печі К7–Ф02–Е: 1 – боковий щит; 2 – витяжний зонт; 3 – водопровід для охолодження підвісного шляху; 4 – підвісний шлях; 5 – пристрій дня орієнтації туш; 6 – пальниковий пристрій; 7– контрольний електрод.

Обпалюючи туші свиней зі знятим крупоном, пальникові пристрої печі, відповідно до його розташування, відключають, а висоту вогню регулюють за верхньою межею крупону з допомогою поворотних щитків.

Нормально обпалена туша повинна мати рівний коричневий колір по всій поверхні, бути без тріщин і глибоких опіків шкіри. Після рясного змочування під душем протягом 5...10 хв туші обчищують від шару згорілого епідермісу і щетини. Обчищення здійснюють у полірувальних машинах або вручну з допомогою скребків або ножів.

У полірувальних машинах, які за конструкцією аналогічні вертикальним скребковим машинам, туші орошають холодною водою. При ручному зачищенні їх промивають душувальними щітками.

Обробка свинячих туш методом крупонування

Крупонування – комбінований метод обробки свинячих туш, коли найцінніші бокову і спинну частини шкури – крупон – відокремлюють від туші й використовують у шкіряному виробництві. На решті частини туші шкура залишається, з неї видаляють щетину, дрібне волосся, пух і епідерміс.

Після промивання тушу занурюють спиною догори в шпарильний чан у люльках, змонтованих на конвеєрі чана. Глибина занурення – 15...20 см вище лінії сосків. При цьому крупон не шпариться. Голови шпарять під душем, змонтованим по всій довжині чана, водою температурою 62...65°С протягом 3...5 хв.

Обшпарену щетину видаляють на скребкових машинах. Із машин тушу вивантажують на стіл для ручного доочищення. Ножем роблять надріз шкури по межі обшпареної частини туші, виділяючи крупон, і проводять забілування шийної частини для того, щоб можна було захопити шкуру фіксатором або ланцюгом. Крупон знімають на тих самих установках, що на них проводять повне знімання шкури.

Після зняття крупону туші обпалюють з боку грудної та брюшної частин в обпалювальних печах або спеціальними пристороями з таким розрахунком, щоб спинну частину, з якої знятий крупон, не піддавати впливові високої температури. Потім туші подають на подальшу обробку.