Рослина Хоста
Рослина Хоста належить до декоративних, здатних витримувати затінок. Інша її назва - функія. Декоративність хости найповніше виявляється у напівзатінених місцях.
Саме в таких умовах освітлення формується пишний листяний покрив, чітко проявляється мінливість барв листя, тони й відтінки особливо соковиті. Та й на відкритих місцях більшість видів хости почувається дуже добре, аби грунт, де вони ростуть, не був пересушений.
Батьківщина Хости - Японія, Китай, райони Далекого Сходу. Тут вони ростуть на скелях, уздовж берегів річок, на лісових галявинах, біля джерел, на піщаних дюнах і в заболочених місцях. Цвісти хоста починає з червня.
Пізні види і сорти розпускаються у серпні. Кожен вид зокрема квітує недовго - 15-25 днів. Рослини мають висоту 30-70 см, утворюючи розкішну густу розетку дуже гарних довгочерешкових листків різної форми. На Україні вже інтродуковано чимало видів та різновидів рослини хости.
Найчастіше зустрічається у колекціях хоста хвиляста, висотою 25-35 см, представник низькорослих форм. Цвіте з другої половини червня.
Дещо переважає попередню за висотою (40-50 см) хоста ланцетолиста з середніми за розміром ланцетними листочками темно-зеленого кольору з глянцем. Суцвіття із синьо-фіолетових квіток, рідко розміщених на квітконосах. Цвіте у серпні.
Такої ж висоти виростає хоста декоративна. Її відмінні особливості - яскраво-зелені листки із хвилястим краєм та квітки лілового кольору. Зацвітає наприкінці червня - на початку липня.
У білооблямованої садової форми хости Форчуна листки хвилясті по краях, широкоовальні. Окрім цього, увагу привертає нерівномірна сріблясто-біла смужка. Висота рослин 40- 50 см. Світло-лілові квітки розкриваються наприкінці червня.
Хоста Зібольда належить до високорослих представників роду. Сягає у висоту під час цвітіння до 60 см. Листки широкі, темно-зелені із сизим нальотом.
Хоста сиза теж високоросла, понад 70 см, має сизо-зелені листки і досить велику китицю лілових квітів. Її смужкою на краю листків, квітконіс трохи підноситься над листками.
Хоста подорожникова, 70 см заввишки - одна з найдекоративніших. Її квіти великі, до 5 см у діаметрі, чисто білі, запашні. Цвіте у серпні.
Люблять рослину хосту не лише за природну, красу, яку вона нам дарує з весни до пізньої осені, а й за невибагливість до умов вирощування та легкість догляду за нею.
Висаджування рослини хости
Розмножують її найчастіше поділом кореневищ (робити це найкраще у березні- квітні, але можна і восени, у жовтні), або насінням, висіяним під зиму чи навесні. Сіянці зацвітають на 4-й рік. Перед висаджуванням на постійне місце копають досить глибокі ями, до яких кладуть перегній.
Відстань між рослинами має становити 40-60 см залежно від родючості ґрунту. Рослини швидко розростаються і протягом п'яти років зберігають максимум декоративності без відновлення.
Щороку під зиму кореневище підсипають грунтом, роблять мульчу, аби вберегти від підмерзання близькі до поверхні бруньки. В умовах помірного клімату хоста добре перезимовує.
Використовують хосту для одиночних та групових насаджень. Вона має ефектний вигляд у солітерних насадженнях чи невеликими групами на фоні добре доглянутого газону або ж сама є чудовим фоном для інших рослин.
Із рослини хости можна зробити дуже гарний декоративний бордюр, прикрасять ці рослини і кам'янистий сад.