Інженерне обладнання вулиць
Важливими інженерними характеристиками вулиць є подовжні і поперечні ухили, конструкції покриття проїжджих частин і тротуарів.
Для того, щоб правильно організувати стік атмосферних вод з поверхні вулиць, їм необхідно додати ухили певної величини. Ці ухили визначають залежно від категорій вулиці і типу дорожнього покриття.
«Найзручнішими» для руху автотранспорту є гладкі асфальтові і цементобетонні покриття. Такі типи покриттів мають меншу ступінь шорсткості, і стік атмосферних вод з них відбувається легше і швидше.
Подовжній ухил тротуарів не повинен перевищувати 8 %. При великих ухилах на тротуарах влаштовують сходи. Величина поперечного ухилу залежить від типу дорожнього покриття і величини подовжнього ухилу. Для проїжджої частини його встановлюють в межах:
- від 1 до 2 %,
- тротуарів - 1,5-2,
- смуг насаджень - 0,5-1,5 %.
Стік води здійснюється по покриттях і по поперечному ухилу. Вода зосереджується у відкритих лотках, далі по подовжньому ухилу спрямовується паралельно осі вулиці і через водоприймальні колодязі, встановлені через кожні 150-300 м, потрапляє в закриту водостічну сітку.
Під проїжджою частиною, тротуарами і озелененими смугами розміщують підземні комунікації: трубопроводи водо-, тепло- і газопостачання; кабелі високої і низької напруги, а також слабого струму - телефонні, телеграфні і др.; колектори для сумісної або роздільної прокладки трубопроводів і кабелів.
Велике значення має каналізація, за допомогою якої викидаються стічні води (рис. 3).
Для експлуатації всіх сіток будують спеціальні споруди:
- водозабірні станції,
- газорегуляторні пункти (ГРП),
- знижуючи підстанції і ТЕЦ,
- автоматичні телефонні станції (АТС),
- трансформаторні підстанції (ТП) і ін.
Всі підземні сітки підрозділяються на міські, магістральні, розводящі вуличні, мікрорайонні внутрішні, обслуговуючі мікрорайон, будинкові вводи і приєднання.