Електропривід

Привід – пристрій, призначений для приведення в рух робочих органів машини.

Електричний привід – пристрій, що складається з електродвигуна, апаратури управління ним та захисту і передаточного механізму від двигуна до робочих органів машини.

Електродвигун як складова електропривіду

Залежно від числа обслуговуючих машин і ступенів механічних передач розрізняють груповий, одиничний і багатодвигунний типи електроприводів. Тепер груповий привід практично не використовують.

Найбільшого поширення набув одиничний привід, в якому один електродвигун приводить в рух одну робочу машину (сепаратор, насос). У багатодвигунному приводі кожен із декількох робочих органів машини приводиться в рух окремим електродвигуном, наприклад, у маслоутворювачі кожен із трьох барабанів приводиться в рух своїм двигуном.

Електропривід перетворює електричну енергію в механічну і забезпечує електричне управління перетвореною енергією. У регулюючих електроприводах, параметри якого змінюються під дією управляючого пристрою, перетворювального пристрою, перетворює змінний струм в постійний або у змінний, але іншої частоти. Основні типи технологічного обладнання м'ясної і молочної промисловості має наступні конструкції електроприводів:

• безпосереднє з'єднання вала двигуна з робочими органами машини (центробіжні і ротаційні насоси); при цьому частоти їх обертання однакові;
• з'єднання за допомогою пасових, ланцюгових, зубчастих передач, редукторів, варіаторів швидкості; в даних випадках проходить зміна частоти обертання робочого органу машини в порівнянні з частотою обертання двигуна;
• використання багатошвидкісних (часто – три - і чотиришвидкісних) двигунів (сироробні ванни);
• використання багаточастотних двигунів, що працюють на струмі високої частоти (привід диска в розпилювальних сушарках).

Рухомим органом електроприводу служить електродвигун. У м'ясній і молочній промисловості використовують такі електродвигуни:

• електродвигуни постійного струму з постійною або регулювальною напругою; в них можлива зміна швидкості обертання вала в досить великих межах;
• трифазні електродвигуни змінного струму – синхронні і асинхронні; перші працюють з постійною (нерегулювальною) швидкістю обертання вала незалежно від навантаження; асинхронні електродвигуни широко використовують у промисловості для приводу в дію технологічного обладнання, вони не складні за конструкцією, їх включають у мережу безпосередньо, без перетворювачів;
• однофазні асинхронні двигуни: вони мають малу потужність, використовуються переважно в центрифугах малих розмірів, у побутовому обладнанні.

Схожа інформація: Гідропривід. Створити блог безкоштовно.